У день святого Андрія в Одесі влаштували вечорниці з давніми українськими обрядами. Молодь, військові та студенти зібралися разом, щоб поворожити, посміятися, згадати народні звичаї і завершити вечір колядками зі свічками.
Свічки на воді та квасоля замість відповідей
Гості заходу спробували себе в ролі учасників традиційних ворожінь. У кімнаті гасили світло, запалювали свічки, а потім опускали їх у посудини з водою. Віск, що стікав, утворював фігури, які кожен міг трактувати по-своєму.
“Треба трошки придивляться і розшифровувати знаки, які формує свічечка”, – пояснювали ведучі учасникам.
Одна з дівчат розгледіла у застиглому воску голову, інші бачили різні символи. Поліна вирішила не покладатися лише на перше враження і зробила фото своєї фігурки, щоб роздивитися її пізніше. Вона з усмішкою розповіла, що побачила там щось дуже просте і водночас промовисте: “Я там побачила просто смайлик – посміхнене обличчя”.
Дівчина також випробувала ще один обряд – гадання на квасолі. Цього разу відповідь виявилася не такою оптимістичною: за старовинними правилами результат означав “ні” щодо здійснення її особистого бажання у найближчі три роки.
Паралельно організатори нагадували про давні дівочі розваги, коли зернини рахували з питаннями “так” або “ні”, намагаючись дізнатися майбутнє. Учасники жартували і не завжди сприймали результати надто серйозно.
“Ну я точно не вийду, але я і не хотіла, якщо що”, – сміявся один з хлопців після свого ворожіння.
Молодь, військові і традиції в одному просторі
На вечорниці приходили люди різного віку та досвіду. Серед присутніх були і цивільні, і військові, і студенти. Для багатьох участь у дійстві стала способом глибше зануритися в українську культуру.
Юрій зізнався, що прийшов саме за цим відчуттям:
“Мені це цікаво, хочеться поринати в українську культуру і продовжувати її”, – розповів він.
Голова одеського осередку ГО “Будуємо Україну Разом” Аліса Горшкова пояснила, що головна мета заходу – зібрати людей і нагадати їм про живу традицію вечорниць.
“Ми запросили молодь, військових, студентів, цивільних, щоб згадати, як вечорниці відбувалися раніше, відтворити традиції та відчути енергію свята і трохи української магічності”, – зазначила вона.
Калита, пан Ковилянський і сміх як перешкода
Окремим епізодом вечора стали забави з калитою – традиційним коржем з діркою посередині, який підвішують на червону стрічку. Амбасадорка “Будуємо Україну Разом” Віроника Гурова нагадала, що це не просто смаколик, а частина старовинного обряду.
“Потім цю калиту треба було схопити. Її просто так не можна було з’їсти – був певний пан, який охороняв калиту”, – пояснила вона.
Цього разу роль охоронця виконував Констянтин. Для учасників він представився у характерному стилі:
“Я сьогодні пан Ковилянський. Я тримаю калиту і намагаюся зробити так, щоб її ніхто не вкусив. Треба стрибати і намагатися вкусити без рук. Якщо людина під час цього розсміється, то вона не може цього зробити”, – розповів він.
Учасники по черзі намагалися дотягнутися до калити, стримуючи сміх і зберігаючи рівновагу. Дійство супроводжувалося жартами, вигуками підтримки та оплесками.
Завершили вечір хороводами, спільним співом та колядками зі свічками в руках – так, як це робили українці впродовж багатьох поколінь, поєднуючи святковий настрій, обрядовість та відчуття спільності.
