26 серпня 2025 року в Україні ухвалили безпрецедентне рішення: вперше за час повномасштабної війни юнакам віком від 18 до 22 років дозволили безперешкодно перетинати державний кордон. Постанова набрала чинності вже наступного дня — 27 серпня, і стала відповіддю на серйозні демографічні та соціальні виклики, що загострилися у воєнний час.
Нагадаємо, що з лютого 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення, в Україні діяла заборона на виїзд чоловіків віком 18-60 років. Цей крок мав на меті забезпечити мобілізаційні потреби країни, але водночас призвів до низки побічних наслідків, які з часом почали створювати загрози для майбутнього держави.
До яких проблем призвела заборона
Фахівці та політики наголошують, що трирічна заборона стала причиною кількох критичних явищ:
- Масова еміграція неповнолітніх — батьки почали відправляти синів за кордон ще у 17-річному віці, щоб ті уникнули обмежень. У школах різко скоротилася кількість хлопців, а університети зіткнулися з дефіцитом абітурієнтів-чоловіків.
- Розрив родинних зв’язків — чимало молодих чоловіків, які на момент вторгнення перебували на навчанні чи роботі за кордоном, не змогли повернутися в Україну через страх втратити можливість виїзду знову.
- Демографічний дисбаланс — як зазначив народний депутат Олександр Федієнко, у випускних класах домінують дівчата, а у вишах дедалі відчутніша нестача студентів чоловічої статі.
Аргументи уряду
За словами прем’єр-міністерки Юлії Свириденко, нові правила були погоджені з військовим командуванням і поширюються на всіх громадян відповідного віку, включно з тими, хто вже перебуває за кордоном. Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко наголосив, що головна мета рішення — створити для молоді більше можливостей для навчання, стажування та легального працевлаштування за кордоном, аби набутий досвід вони згодом використали для розвитку України.
Фактори, на яких ґрунтується це рішення:
- Мобілізаційна логіка — мобілізації підлягають чоловіки з 25 років, тому дозвіл на виїзд молодших не загрожує обороноздатності.
- Демографічні реалії — покоління, народжене у 1990-х, є малочисельним, що робить збереження цієї вікової групи особливо важливим.
- Міжнародний контекст — західні партнери, зокрема США, неодноразово закликали Україну знижувати мобілізаційний вік, але понад 86% українців виступають проти цього.
Можливі наслідки
З одного боку, дозвіл відкриє шлях до відновлення освітньої міграції: українські студенти зможуть навчатися за кордоном і повертатися з новими знаннями та навичками. Також це знизить попит на нелегальні шляхи виїзду, що сприятиме боротьбі з корупцією та убезпечить молодь. Для тисяч чоловіків, які понад три роки не відвідували родину через побоювання, відкриється можливість побачитися з близькими.
З іншого боку, існують і ризики. Найбільший серед них — небезпека, що чимала частина молодих українців скористається шансом і не повернеться, посиливши демографічну кризу та “відтік мізків”. Україна інвестує у виховання та освіту цієї молоді, але результатами може скористатися інша країна. Тож ключовим завданням стане створення стимулів для того, щоб юнаки після навчання чи роботи за кордоном прагнули повертатися додому.
Таким чином, рішення дозволити виїзд за кордон чоловікам 18-22 років — це спроба поєднати потреби оборони та довгострокові демографічні інтереси. Від того, наскільки ефективно уряд зможе мотивувати молодь залишатися пов’язаною з Україною, залежатиме, чи стане ця реформа проривом чи ризиком для майбутнього країни.
