19 листопада Одеська міська рада планує розглянути і затвердити нову редакцію Статуту територіальної громади – ключового документа, що визначає місцеву систему влади та має найвищу юридичну силу на рівні міста. Нинішній Статут, ухвалений ще у 2011 році, не відповідає сучасному законодавству, умовам війни та актуальним запитам одеситів, тому проєкт оновлення передбачає сучасну структуру, змінену термінологію, більшу залученість громади та деколонізаційні підходи.
Статут міста: основний документ громади
У правовій системі Одеси Статут територіальної громади є базовим локальним нормативно-правовим актом. Саме він має пріоритетну юридичну силу порівняно з іншими рішеннями органів місцевого самоврядування, тому всі ухвали міської ради, виконкому та органів самоорганізації населення мають узгоджуватися з його положеннями.
Як акт прямої дії, Статут фіксує засади побудови муніципальної влади, порядок участі мешканців у прийнятті рішень, принципи управління ресурсами та підходи до культурної політики на території громади.
Навіщо потрібне оновлення Статуту
Документ, який досі чинний, ухвалили у 2011 році, тому він не відбиває ані змін у національному законодавстві, ані результатів реформи децентралізації, ані нової адміністративно-територіальної структури чи безпекових умов воєнного часу. Окремі його норми не відповідають вимогам деколонізації й не враховують сучасні інструменти електронної демократії.
«Робота над новою редакцією Статуту розпочалася з початком повномасштабної агресії, яка зробила неможливим існування цього документу в старому вигляді. Майже повністю довелося переписати історичну довідку, змінити гімн міста: усього “лише” на 34-му році незалежності українське місто отримає гімн українською мовою – композицію “Край Чорного моря”. Крім цього, законодавством України передбачено певні вимоги до статутів міст, які необхідно було врахувати», – зазначив у коментарі Суспільному депутат міської ради Петро Обухов.
Як створювали нову редакцію
Робоча група перейшла до оновлення Статуту у червні 2022 року. Впродовж приблизно трьох років її учасники провели 19 засідань, проаналізували чинний документ, опрацювали зауваження мешканців, отримали науково-експертні висновки, а також організували громадське обговорення та онлайн-конференцію. Значну частину пропозицій експертів і жителів міста включили до тексту проєкту, за окремими винятками.
Петро Обухов, який входив до складу робочої групи, вважає, що підготовка цієї редакції стала однією з найбільш ретельних серед рішень, опрацьованих за останні п’ять років.
Голова Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” Анатолій Бойко у коментарі Суспільному відзначив, що під час розробки нової редакції процес став прозорішим: робоча група брала до уваги позицію різних організацій, а частину пропозицій громадськості інтегрували в текст. Водночас кінцевий варіант залишився компромісним через спротив частини структур мерії, однак він розцінює документ як крок уперед.
«Процес був більш відкритий для громадян і громадських організацій. Завдяки спільним зусиллям громадськості, окремих депутатів і частини виконкому текст статуту став кроком уперед. Звісно, не все ідеально, та все ж краще зробити цей крок, ніж залишатися там, де ми були: з довідкою про заснування міста Катериною II і рештою. З того, що ми подали, принципові речі – пропозиції щодо частини, яка стосувалася діяльності депутатів місцевих рад в частині їх звітування – були враховані», – зазначив представник громадського сектору.
Ключові зміни, закладені в Статуті
Оновлена редакція систематизує правові основи місцевого самоврядування й одночасно пропонує низку важливих нововведень. Серед них – розширені механізми залучення мешканців (громадський бюджет, електронні петиції, консультації, громадські експертизи), запровадження зрозумілих процедур звітування посадовців та унормування відкритості роботи органів влади.
Крім того, детальніше прописано порядки реалізації місцевих ініціатив та громадських слухань, зокрема в електронному форматі, визначені оновлені правила управління територією і комунальним майном, враховано новий адміністративно-територіальний устрій Одеси, закріплені норми щодо міжнародного співробітництва й статусу міських амбасадорів, а також описані сучасні підходи до збереження культурної спадщини й розвитку публічних просторів.
Окремий розділ містить розширену історичну довідку про місто. З неї вилучено значну кількість згадок про Російську імперію, натомість Статут вводить нову пам’ятну дату – 19 травня, День першої письмової згадки про порт (Кочубіїв, Качібей, Хаджибей).
У переліку святкових і пам’ятних днів з’являється також 3 вересня – День міста-побратима та міста-партнера. Водночас дата Дня міста залишається незмінною – 2 вересня.
Оновлені терміни та склад громади
Проєктом Статуту передбачено перехід від терміна “міська громада” до юридично коректного поняття “територіальна громада”. До її складу відносяться й внутрішньо переміщені особи, за умови що їх фактичне проживання в Одесі підтверджене документально. Таким чином враховано реалії воєнного часу й узгоджено положення Статуту з чинним законодавством.
Нові можливості участі мешканців у самоврядуванні
Оновлений документ детально прописує порядок внесення місцевих ініціатив, подання електронних звернень та проведення зборів. Вперше в одному блоці зібрані інструменти електронної демократії: е-петиції, електронний збір підписів, публічні онлайн-консультації та громадський бюджет.
Такі інструменти мають розширити коло залучених мешканців і посилити вплив громади на прийняття рішень. Одночасно вказується, що для їх повноцінної реалізації місту доведеться приділити увагу технічній інфраструктурі, захисту персональних даних та системі верифікації підписів.
«Ми (члени робочої групи – ред.) намагались не конкретизувати якісь технічні деталі в самому тексті Статуту, натомість зауваживши, що все це буде вирішуватися департаментом цифровізації», – розповів Петро Обухов.
Прозорість роботи влади та громадський контроль
Відкритість діяльності органів місцевого самоврядування, згідно з новим Статутом, забезпечується через різні інструменти громадського контролю. До них належать доступ до публічної інформації, онлайн-трансляції засідань міської ради та її органів зі зберіганням відеозаписів, регулярні звіти міського голови й депутатів, участь представників громади у дорадчих структурах, можливість подавати звернення та скарги, а також проведення громадської експертизи й інші форми, передбачені законодавством.
Громадська експертиза може ініціюватися як фізичними, так і юридичними особами. Її результати органи місцевого самоврядування зобов’язані розглянути та поінформувати заявників про прийняті за її підсумками рішення.
Звітування міської влади
Статут встановлює, що органи й посадові особи місцевого самоврядування, включно з депутатами міської ради, несуть підзвітність перед територіальною громадою. Мешканці мають право отримувати повну та своєчасну інформацію щодо діяльності цих органів і змісту їхніх звітів.
Не рідше двох разів на рік органи місцевого самоврядування інформують громаду через офіційний сайт міської ради. Міський голова також подає звіт перед громадою принаймні двічі на рік на відкритих зустрічах, а письмовий варіант оприлюднюється за 7 днів до проведення заходу.
Депутати міської ради зобов’язані звітувати перед виборцями щороку. Письмовий звіт має бути поданий за 14 днів до зустрічі та оприлюднений не пізніше ніж за 7 днів до неї, при цьому виборців завчасно інформують про час і місце проведення. Якщо провести публічні заходи неможливо, звітування допускається в онлайн-форматі.
Топоніміка і деколонізаційний курс
У Статуті окремо закріплено історичні назви районів – Хаджибейський та Пересипський, які приходять на заміну радянським топонімам Малиновського та Суворовського. Також уточнюється, що рішення про найменування і перейменування об’єктів топоніміки в Одесі ухвалює міська рада, дотримуючись вимог законодавства України.
Культурна політика і меморіальні простори
Документ визначає правила використання меморіальних місць, поєднання культурної спадщини з містобудівними рішеннями та виконання міжнародних зобов’язань, зокрема пов’язаних зі статусом об’єкта ЮНЕСКО – історичного центру Одеси.
У новій редакції відсутня окрема стаття про видатних осіб, а також вилучено норму, яка визначала російську мову складовою культурної спадщини міста й фіксувала її використання в усіх сферах суспільного життя.
Комунальне майно та відкриті реєстри
Статут передбачає створення єдиного відкритого реєстру комунальної власності. Такий інструмент розглядається як один із найважливіших антикорупційних кроків, однак його реалізація потребуватиме окремого рішення міської ради та додаткового фінансування.
Міжнародні відносини та обмеження безпеки
У документі вперше чітко зафіксовано заборону на встановлення партнерських зв’язків із громадами держави-агресора. Це унеможливлює укладання формальних або символічних угод з російськими муніципалітетами.
Мова роботи органів самоврядування
Засідання міської ради, виконкому та робочих груп, відповідно до Статуту, мають проводитися державною мовою. Водночас у преамбулі наголошується на мультикультурному характері міста, що передбачає забезпечення доступності інформації для національних громад.
Міська символіка у новому Статуті
У сфері символіки головною зміною є затвердження нового офіційного гімну – композиції “Край Чорного моря” на слова Семена Кірсанова в українському перекладі Сергія Осоки та музику Модеста Табачникова. Вона замінює “Пісню про Одесу” з оперети “Біла акація” на музику І. Дунаєвського, тоді як інші елементи міської символіки залишаються без змін.
