У селі Орлівка Ізмаїльського району Одеської області завершилась археологічна експедиція, яка принесла унікальні відкриття. Студенти ПНПУ імені К. Д. Ушинського разом із викладачами знайшли стародавню хіоську амфору VIII століття до н.е., римські монети, світильник і навіть людський скелет. Це перша подібна практика університету від початку повномасштабної війни та після пандемії COVID-19.
Розкопки проходили на багатошаровій пам’ятці біля Кам’яної гори, яка історично мала стратегічне значення для контролю над переправою через Дунай і сусідні озера. Під час попередніх експедицій тут вже знаходили залишки римської фортеці, що була частиною прикордонної лінії імперії. Цього разу дослідники виявили ще й античні печі, численні предмети побуту, кераміку та поховання.
Куратор експедиції Владислав Водько наголошує — такі знахідки підтверджують інтенсивні торговельні та культурні зв’язки давнього населення регіону із містами Середземномор’я та кочовими племенами. Особливу цінність для науки становлять саме поховання — вони дозволяють глибше зрозуміти побут і вірування людей тієї епохи.
Як проходили розкопки
Дослідження вели на південному сході городища. Студенти розбивали територію на квадрати 2×2 метри, ретельно фіксували кожну знахідку за допомогою теодоліта — спеціального приладу для вимірювання кутів. Для пошуку дрібних артефактів, як-от монети чи фібули, використовували металошукачі.
Знайдені предмети очищували, фотографували, замальовували й передавали до так званої польової камералки — імпровізованої лабораторії на місці розкопок. Там студенти описували й систематизували кожен артефакт. Після завершення експедиції всі матеріали і звіти передадуть до Інституту археології НАН України, а знайдені артефакти — профільній інституції в Ізмаїлі.
Досвід для студентів: робота і відкриття
Для багатьох учасників це була перша справжня археологічна практика. Робочі дні починалися о шостій ранку, більшу частину часу доводилося працювати під відкритим сонцем, у пилу й землі. Але втома компенсувалася відчуттям дослідницького азарту та дотиком до справжньої історії.
Студент другого курсу Максим Лукинюк зізнається: знайти артефакт власноруч — це відчуття, яке не зрівняється ні з чим. Інна Тоткало, його колега, додає: саме під час цієї практики остаточно зрозуміла, чому обрала історичну спеціальність, адже змогла самостійно знайти й ідентифікувати давні предмети — від кераміки до монет і кісток.
Окрім розкопок, учасники експедиції встигли ознайомитися із культурною спадщиною Ізмаїла — відвідали XIV-столітню мечеть та залишки земляної фортеці. Як підкреслив куратор Водько, подібний досвід — не лише навчання, а справжній виклик і формування характеру для майбутніх істориків та археологів.
