Лідер гурту Kozak System Іван Леньо розповів, як музика стала частиною війни, а сцена — ще одним фронтом. Від благодійних турів до виступів за кілька кілометрів від лінії боїв, від донатів до пісень на вірші військових — гурт уже третій рік працює у режимі повної мобілізації.
Від початку повномасштабного вторгнення Kozak System відмовився від комерційних виступів. Усі концерти — лише заради допомоги армії.
“Ну, взагалі, з початку повномасштабного вторгнення в нас немає інших концертів. Всі концерти благодійні”.
Спершу музиканти допомагали окремим підрозділам адресно. З часом масштаби зросли: разом із партнерами з благодійного фонду МКП “Громаді” гурт підтримує понад 60 бригад. Вони постійно на зв’язку з командирами, знають потреби підрозділів і регулярно приїздять із польовими концертами.
За словами Леньо, це не дистанційне співпереживання — музиканти бачать війну на власні очі.

Гроші, відповідальність і “екзистенційна війна”
Говорячи про донати, музикант підкреслює: важливо не лише скільки люди можуть дати, а й чи розуміють, навіщо це роблять.
“Мені вдається донести людям, що вклад кожного сьогодні неймовірно важливий, тому що це екзистенційна війна. В екзистенційних війнах, як би вам так сказати, виграє хтось один. І, очевидно, ми не можемо програти”.
Леньо називає нинішню війну боротьбою за саме існування. Саме це, за його словами, змушує людей не втомлюватися від допомоги, навіть коли ресурси обмежені.

Концерти за кілька кілометрів від фронту
Найближче до лінії бойових дій Kozak System виступав на відстані 7 – 9 кілометрів. Це завжди баланс між бажанням підтримати військових і питанням безпеки.
“Будь-яке скупчення зразу стає видним для ворога, і це небезпечно, для всіх небезпечно. Тому питання не тільки зустрітися, питання вийти живими з цієї зустрічі”.
Серед артистів, які регулярно працюють біля передової, Леньо згадує Святослава Вакарчука, Колю Сергу та учасників “Культурного десанту”.

“Система” як світогляд
Назва Kozak System, за словами музиканта, — це не просто бренд, а система цінностей. Гурт працює разом понад 20 років без змін у складі. Частину пісень, які сьогодні особливо відгукуються слухачам, написали ще після поїздок на Донбас у 2016 – 2017 роках.
“Це система цінностей, що хочете, світогляд, відношення. Це про цінності”.
Тексти, які тоді здавалися попередженням, тепер сприймаються як прямий коментар до реальності. Гурт робить те саме, що й раніше, але вже в умовах великої війни.
Вірші військових і “Люди Титани”
На початку шляху Kozak System працював із текстами Сергія Жадана та Олександра Положинського. Сьогодні дедалі частіше звертається до поезії військових.
Один із прикладів — пісня “Вижити до ранку”, створена на основі вірша офіцера Юрка Федоренка з полку “Ахіллес”.
Окремий напрям — проєкт “Люди Титани”, присвячений військовим з ампутаціями. Відео створили за участі Сашка Чайки.
“Культурний рівень країни вимірюється відношенням до тих, хто цій країні віддав найдорожчі – життя і здоров’я”.
Відновлення без ілюзій
Графік гурту розписаний по хвилинах. Якщо випадає кілька днів у Києві, музиканти їдуть на природу — до Пущі-Водиці, Ірпеня, Вишгорода чи в Черкаську область.
“Природа рятує, очевидно. Але найголовніше, що в нас є чітке розуміння, що ми робимо саме в цей момент, історичний момент”.
Леньо визнає втому, але каже: команда тримається, бо не живе ілюзіями і не чекає швидкого фіналу війни. Усвідомлення реальності й постійна робота — це і є їхній спосіб вистояти.






