Останні місяці життя гетьмана Івана Мазепи минули не на Полтавщині й навіть не на Гетьманщині, а біля нинішньої Одещини – в османській фортеці Бендери на Дністрі. Саме там, після поразки у Полтавській битві, він вів свою фінальну політичну боротьбу й відстоював бачення України як незалежної держави.
Український інститут національної пам’яті оприлюднив історичний матеріал, у якому наголошує: Бендери стали не лише місцем вимушеної еміграції гетьмана, а й важливим центром міжнародної політики початку XVIII століття. Улітку 1709 року османська фортеця перетворилася на майданчик, де перетиналися інтереси Швеції, Османської імперії, Кримського ханства та Московії.
Після розгрому під Полтавою Іван Мазепа разом із королем Швеції Карлом XII та частиною козацького війська шукав захисту в Османській імперії. Найближчим потужним форпостом стали саме Бендери, звідки гетьман продовжив боротьбу вже не шаблею, а дипломатією.
Попри вік і погіршення здоров’я, Мазепа намагався схилити Османську імперію та Кримське ханство до дій проти Московії. Він аргументував, що експансія Петра I становить загрозу всьому Причорноморському регіону, і наполягав на визнанні України як суверенної держави, здатної виступати рівноправним учасником міжнародних відносин.
За оцінкою істориків, саме в умовах бендерської еміграції остаточно сформувалися ключові засади української державності, які вийшли далеко за межі тодішньої військово-політичної поразки. Ідеї, проговорені в колі козацької старшини, отримали продовження вже після смерті Мазепи у вересні 1709 року.
Козацька еліта не згорнула боротьбу разом із життям гетьмана. У Бендерах було обрано гетьмана у вигнанні Пилипа Орлика, а вже у 1710 році ухвалено першу українську Конституцію. Документ став спробою системно оформити бачення устрою майбутньої української держави – саме на землях поблизу сучасної Одещини.
Що означав бендерський етап для української державності
Історики виокремлюють кілька базових моментів, без яких неможливо зрозуміти значення Бендер у біографії Івана Мазепи та в історії України загалом:
- фортеця Бендери стала останнім політичним і дипломатичним центром діяльності гетьмана Мазепи;
- саме там було артикульовано ідею суверенної української держави, здатної бути самостійним суб’єктом міжнародної політики;
- після смерті Мазепи боротьбу за це бачення продовжив гетьман у вигнанні Пилип Орлик;
- на територіях поблизу сучасної Одещини було створено першу українську Конституцію 1710 року.
Таким чином, трагічний фінал гетьманського життя поблизу Дністра став не крапкою, а важливою віхою в історії українського державотворення, а Бендери посіли особливе місце на карті формування ідеї незалежної України.
