Сучасна Одеса виросла на фундаменті розвиненого європейського та османського міста, а не на порожньому місці, як стверджували імперські міфи. Наочним доказом цього стала унікальна цифрова 3D-реконструкція Хаджибейської фортеці. Науковці презентували масштабний проєкт саме в день першої письмової згадки про це поселення. Візуалізація покликана докорінно змінити уявлення про вигляд чорноморського порту до появи сучасного топоніму.
Тривалі суперечки щодо статусу та перших згадок
Центр міського життя впродовж століть лишається незмінним — це сучасний Приморський бульвар. Саме там розташовувалася оборонна споруда, що підтверджують археологічні знахідки. Доктор історичних наук Тарас Гончарук нагадав, що найперша письмова згадка про Хаджибей датується 1415 роком. Польський хроніст Ян Длугош лишив відомий запис про відправлення великих партій зерна через порт Кочубіїв до Константинополя.
“Порти в селах тоді не існували. Якщо є порт, через який відправляють великі партии зерна, то це вже не село”, — переконаний історик.
Для обслуговування такого масштабного вантажообігу потрібна була розвинена інфраструктура, транспорт, великі склади та значна кількість людей. Протягом подальшого XV століття Хаджибей регулярно фігурує в тогочасних документах. Спочатку його описують як морський порт, а згодом — як замок. Довкола статусу поселення до заснування Одеси дискусії точаться вже не одне десятиліття.
“Ви, напевно, всі знаєте про те, що дискусія, чи є Хаджибей містом, чи це село, чи просто порт, триває не один рік. Боротьба за те, що це переддень Одеси, також триває вже десятиліттями”, — підкреслила докторка історичних наук Олена Бачинська.
Певні дослідники досі намагаються трактувати Хаджибей як звичайне невелике поселення чи скромний портовий пункт. Проте новітні знахідки та архівні матеріали доводять протилежне. Вагомим аргументом стали оприлюднені у 2025 році документи з Османського архіву, які датуються кінцем XVI століття.
“У султанських фірманах згадується саме фортеця і згадується місто. Для османсько-турецької мови це різні поняття, і саме так вони вживаються щодо нашого міста наприкінці XVI століття”, — зазначає Олена Бачинська.
На переконання дослідниці, найкращим способом довести повноцінний міський статус Хаджибея є демонстрація реального вигляду його оборонного комплексу. Слабкі сільські поселення не мали потреби в потужних військових фортифікаціях.
“Якщо це було село, то що тоді штурмували українські козаки й російські війська наприкінці XVIII століття? Фортеця мала мури, башти, гарнізон, внутрішню структуру. Саме тому виникла ідея відтворити її у 3D”, — пояснила науковиця.
Складнощі візуалізації та архітектура старого міста
Авторкою складної цифрової моделі стала Валерія Кравцова. Роботу вона виконала на основі історичних планів та монографії археолога Андрія Красножона. Процес створення тривимірної графіки виявився набагато важчим, ніж планувалося спочатку. Стародавні креслення суттєво відрізнялися між собою, а окремі елементи будівлі на різних картах зображувалися по-різному або були відсутні взагалі.
“Основною проблемою було те, що дуже багато планів, і не завжди зрозуміло, яку деталь з якого плану краще взяти”, — поділилася авторка.
Візуалізована модель чітко демонструє внутрішній двір, башти, гармати, склади зброї, будівлі для гарнізону та мінарет. Певну частину дрібних елементів розробниці довелося відновлювати за непрямими історичними джерелами.
“Я не претендую на те, що це виглядало саме так. Це перший варіант, який показує загальний вигляд фортеці. Надалі мы хочемо зробити більш деталізовану версію з сучасною графікою, яка буде цікавою також дітям і підліткам”, — додала Валерія Кравцова.
Зараз завершено моделювання лише фортифікаційної споруди. У перспективі автори планують відтворити весь старий Хаджибей. Сюди увійдуть міська забудова, кав’ярні, маяк та автентичний будинок паші.
Археологічне підґрунтя проєкту та військові паралелі
Поштовхом до створення моделі послужили масштабні розкопки біля Дюка. Дослідження тривають третій сезон поспіль. Роботи здійснюють фахівці Інституту археології НАН України та представники Південноукраїнського педагогічного університету ім. Ушинського.
Керівник розкопок Андрій Красножон повідомив, що ділянку обрали після ретельної георадарної розвідки. Вона виявила підземні аномалії та залишки мурів. Отримані дані дозволили остаточно локалізувати Хаджибейську фортецю.
Під час робіт археологи виявили культурний шар V століття до нашої ери. Серед знахідок – артефакти XIV століття, фрагменти античної кераміки, османські капітелі та стіни XVIII століття.
Військове минуле регіону перегукується із сучасністю. Історик та представник оперативного командування “Південь” Сергій Гуцалюк провів пряму паралель між середньовічними оборонними пунктами часів Великого князя Литовського Вітовта та нинішнім захистом Одеси.
“Дуже символічно вийшло, що всі ті міста й фортеці, які були засновані за часів Вітовта, знову стали нам у пригоді і не пустили ворога до нас. Що тоді за часів Вітовта, що за козацьких часів, що зараз”, — наголосив військовий.
Символом такої історичної тяглості Гуцалюк вважає світлину з українським танком біля пам’ятника Дюку від 24 лютого 2022 року. Головна мета проєкту – показати безперервність захисту українського Причорномор’я.
“Ми хотіли показати, що тяглість захисту наших територій існує і в Кочубієві, і в Хаджибеї, і в Одесі. Ця фортеця існує й зараз. Вона захищає нас від російської агресії”, — підсумував Сергій Гуцалюк.
Зараз фахівці продовжують активну роботу над цифровою моделлю. Науковці сподіваються, що з часом ця реконструкція переросте в масштабний інтерактивний проєкт. Він дозволить мешканцям та гостям міста наочно побачити прадавню історію українського півдня.
