Одеса почала підготовку до наступного опалювального сезону задовго до холодів. Міська влада разом з обласною адміністрацією працює над спеціальним планом стійкості, покликаним убезпечити ключову інфраструктуру в умовах війни та регулярних атак на енергосистему.
Головне завдання – забезпечити безперебійну роботу тепла, води та електрики навіть під час масованих обстрілів. Для цього місто розглядає модернізацію енергетичних систем, пошук додаткової генерації та залучення міжнародного фінансування.
Місто залежить від зовнішньої електроенергії
Енергетична модель Одеси історично склалася так, що місто майже не має власних великих електростанцій. Основну частину електроенергії воно отримує через магістральні мережі національної енергосистеми – від атомних і теплових станцій, які розташовані в інших регіонах країни.
Через таку структуру особливо вразливими стають вузли передачі енергії. Пошкодження підстанцій може призвести до масштабних відключень навіть тоді, коли самі електростанції продовжують працювати.
Під час однієї з масованих атак у грудні минулого року понад 120 тисяч споживачів на Одещині тимчасово залишалися без електропостачання.
В області працюють об’єкти відновлюваної енергетики, однак їхньої потужності недостатньо для повного забезпечення регіону. Станом на 2025 – 2026 роки на Одещині діяло 78 таких об’єктів загальною потужністю приблизно 765 мегават.
Серед них – близько сімдесяти сонячних електростанцій, чотири вітрові, дві біогазові установки, одна біомасова станція та одна мала гідроелектростанція.
Попри це, ключову роль у забезпеченні міста електроенергією й надалі відіграє централізована енергосистема. Саме тому регіон залишається вразливим до атак на підстанції та лінії електропередач.
План стійкості для критичної інфраструктури
Міська влада разом із військовою адміністрацією готує комплексний документ, який має визначити дії у випадку нових енергетичних криз.
Прямо зараз за дорученням уряду військова адміністрація разом із структурними підрозділами міської виконавчої влади напрацьовує так званий план стійкості. Його завдання – максимально утримати у життєздатному стані всі наші об’єкти життєдіяльності, включно з теплопостачанням, водопостачанням та енергетикою.
Проєкт документа вже представили на урядовій нараді. Після цього його повернули на доопрацювання – тепер фахівці деталізують рішення з урахуванням реальних потреб міста.
Одним із ключових напрямків у цьому плані є посилення захисту енергетичних об’єктів.
Для держави стоїть завдання захистити підстанції «Укренерго», які фактично живлять мережі ДТЕК та місто. ДТЕК має забезпечити другий рівень захисту своїх підстанцій. З двох десятків підстанцій у місті п’ятнадцять уже неодноразово були атаковані, частина майже знищена.
Енергетики змушені постійно відновлювати пошкоджені об’єкти, іноді фактично щодня. Саме тому питання захисту інфраструктури стало одним із ключових у підготовці до наступної зими.
Паралельно місто працює над модернізацією системи теплопостачання. До цього процесу залучили науковців, які раніше брали участь у розробці схеми теплопостачання Одеси.
Наше завдання – знайти рішення, які дозволять максимально утримати систему теплопостачання у незалежному стані. Ми щодня працюємо з науковцями, щоб визначити оптимальні технічні варіанти.
Підготовка потребує мільярдів гривень
Масштабна модернізація енергетичної інфраструктури потребує значних фінансових ресурсів. За попередніми оцінками, йдеться про мільярди гривень навіть для підготовки до найближчого опалювального сезону.
Те, що ми чуємо на нарадах – держава обіцяє виділяти ці кошти. Основна частина фінансування має бути державна. Але навіть для підготовки до наступної зими потрібні мільярди гривень.
Окрім державної підтримки, Одеса розглядає можливість залучення міжнародних ресурсів.
Серед варіантів – кредитна лінія Європейського банку реконструкції та розвитку.
Попередньо йшлося про 35 мільйонів євро – десять мільйонів грантових коштів і ще двадцять п’ять мільйонів кредиту приблизно під 3,5% річних із відтермінуванням виплат.
Міська влада визнає, що самотужки бюджет громади не здатен покрити такі витрати.
Жоден бюджет жодної територіальної громади просто не здатен витягнути такі витрати. Тому доводиться працювати одночасно в усіх напрямках і шукати фінансування як державне, так і міжнародне.
Дискусія навколо системи теплопостачання
Паралельно в Одесі триває дискусія про майбутнє міської системи теплопостачання.
Частина фахівців виступає за збереження централізованої моделі, яка історично сформувалася в місті.
Найкраща схема теплопостачання – це централізована, а не децентралізована. Масове встановлення сотень блочно-модульних котелень може стати дорогою в нікуди.
Водночас повністю відмовлятися від локальних рішень місто не планує.
Децентралізація може торкнутися окремих районів або зон, де технічно можливо створити резервні системи теплопостачання.
Наприклад, у зоні ТЕЦ можна вирішити питання для Морського району та центральної частини міста – приблизно для 7 – 10% Одеси. У спальних районах потрібно шукати технічні рішення, щоб люди мали хоча б мінімальне опалення і резервне живлення.
Підготовка до наступного опалювального сезону ведеться за найпесимістичнішим сценарієм.
Ми виходимо з того, що наступна зима точно не буде легшою. Тому всі рішення плануємо з урахуванням найгірших прогнозів.
Когенераційні установки та нові джерела енергії
Фахівці енергетичної галузі наголошують – місту необхідно розвивати власну генерацію електроенергії.
Одним із таких рішень можуть стати когенераційні установки, які дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію.
Після енергетичних атак 2022 – 2023 років Одеса отримала частину такого обладнання від міжнародних партнерів.
Допомогу надали уряди Японії, Норвегії та Швеції через програму розвитку ООН Green Energy Recovery Program, а також німецька програма технічної допомоги GIZ.
Загалом місто мало отримати 16 когенераційних установок загальною потужністю близько 30 мегават.
Їх планували розмістити на районних котельнях, щоб забезпечити автономну роботу під час відключень електроенергії.
Однак значна частина обладнання досі не введена в експлуатацію.
Я не розумію, чому когенераційні установки не працювали цього року. Вони встановлювалися саме на випадок блекаутів. Зараз їх потрібно налаштовувати, щоб до наступного опалювального сезону вони були готові.
Навіть кілька таких установок можуть суттєво підсилити енергетичну стійкість міста.
Це не панацея, але ситуацію можна значно покращити. Якщо хоча б буде опалення – це вже дуже важливо.
Локальні рішення можуть підсилити систему
Експерти також не відкидають можливості часткової децентралізації теплопостачання.
Я вважаю, що система не стане децентралізованою на сто відсотків. Але якщо хоча б 40 – 50% стане більш локальною, це вже значно полегшить ситуацію.
У воєнних умовах важливо мати якомога більше незалежних джерел енергії.
Якщо вибивають невелику котельню – без тепла залишаються п’ять – шість будинків. Якщо ж пошкоджена велика котельня – це вже зовсім інша проблема.
Тому фахівці пропонують комбінувати різні підходи – від реконструкції великих енергетичних об’єктів до розвитку малих локальних джерел.
Це має бути комплексний підхід. Десь когенераційні установки, десь модернізація ТЕЦ, десь автономні рішення для будинків. Чим менше місто залежить від однієї централізованої системи, тим стійкішою буде енергетика.
