Гуцульська співачка Fiїnka, в житті Ірина Вихованець, вперше вийшла на одеську сцену і паралельно відкрила завісу над своїми творчими планами, родиною та ставленням до карпатських обрядів. В інтерв’ю артистка розповіла, куди рухається її музика, чому не зніматиме кліп про сватання і як родина живе у мрії, яку колись намалювала собі на вступі до театрального.
Дві діалектні галактики: гуцулка на Півдні
Для Fiїnky це був перший сольний виступ в Одесі, і вона зізнається, що до концерту їхала з відчуттям експерименту. Гуцульський діалект та одеська манера говорити, за її словами, мали створити на сцені особливий мікс.
«Очікування такі, що не знаєш, як то буде. Я така діалектна їду в таку ж діалектну Одесу. Дві галактики зійдуться в одну».
Зацікавлення публіки підтвердили квитки – зал було повністю розпродано. Артистка каже, що привезла на Південь трохи гуцульського гумору і традиційних співанок, щоб показати Одесі характер свого краю.
Ірина Вихованець народилася 9 жовтня 1993 року в місті Надвірна, у гуцульській сім’ї. Її творчість цілеспрямовано популяризує культуру рідного регіону, а сценічне ім’я Fiїnka – це діалектичне гуцульське слово, що означає “похресниця”.
Нова музика і гуцульська містика
Серед останніх релізів співачки – спільна композиція з Альоною Альоною “Гості”. Fiїnka зізнається, що ця пісня задумувалася як саундтрек до зимових свят, але має зажити довше, ніж один сезон.
<pПаралельно вона працює над сольними треками і все більше заглиблюється у теми, які виходять за межі класичних історій про кохання.
«Хочеться поринути в щось таке пізнавальне гуцульське. Не тільки співати про любов, а якщо і співати про любов, то зайти з якихось таких тем, про які ще ніхто не знав. Цього разу привідкрию вам завісу, ще ніхто не чув – буде гуцульська містика».
Окремий напрямок у її роботі – відеокліпи. У “Грушці” та “Грубі” з Fiїnkою знімалися актори драмтеатру. Це не випадковість, а продовження її театрального бекграунду і кола спілкування.
«Та не тільки в кліпі “Грушка”. У кліпі, який в мене вийшов, “Груба”, там теж актори драмтеатру. Бо то, знаєте, все колеги. І з колегами дуже добре працювати й не так дорого (сміється). Але, то тільки для мене».
Родина, театр і життя в одній спільній мрії
За лаштунками сцени у Fiїnky – родина, яка також живе творчістю. Її чоловік, актор Юрій Вихованець, нині знімається в серіалах і має головну роль в одному з проєктів на ICTV. Пара виховує сина Владислава.
Ірина згадує, що у шкільні роки була і відмінницею, і бунтаркою – писала сценарії, виступала, організовувала “двіжі”. З Юрієм їх об’єднав спільний шлях у театральному середовищі, і відтоді вони не розходилися ні в житті, ні в професії.
«Ми не італійська сім’я, ми просто свята галичанська сім’я. У нас такого немає. Ми одногрупники, завжди разом. Знаєте, весь творчий шлях від мінус нуль до того, що в нас є сьогодні – ми починали разом. Крок за кроком ідемо».
Сьогодні їхній побут нагадує постійний гастрольний графік – або вона в турі, або він на знімальному майданчику. Але співачка переконана, що це той ритм, про який вони мріяли ще студентами.
«От зараз Юра знімається в серіалах, в нього головна роль в одному з серіалів на ICTV. Його немає вдома, і я в турі – мене нема. Але паралельно з тим, кожен раз розуміємо, що кожен з нас просто живе у своїй мрії, яку ми собі уявляли, коли поступали на перший курс театрального. Тому ми щасливі люди».
Традиції, обряди і рок-філософія
У блоці питань від слухачів Fiїnka отримала пропозицію зняти кліп про обряд сватання на Прикарпатті. Вона пояснила, що така історія її не надихає настільки, як інші теми.
«Злагода чи сватання, мені здається, що це скоріше історія про центральну Україну, коли там гарбуза давали й так далі. У нас трішки не так це все проходило. Принаймні зараз немає як такого сватання чи залицяння».
Вона навела приклад із життя своєї родини – бабусю свого часу просто відвезли в гори, де та вже на місці познайомилася з майбутнім дідусем. Сьогодні ж, за словами співачки, реалії інші, і її приваблюють радше глибші, філософські теми.
«Мене більше цікавить якась філософська тема. І я зайшла в якусь таку рок-історію, рок-філософію, після “Грушки” та “Афинів”. Я бачу в цьому певний і успіх і зацікавленість».
Окрема сторінка в її творчості – гуцульський обряд “Грушка”. Це давній похоронний ритуал, у якому печаль поєднувалася з іграми і співами біля покійника, щоб відвернути увагу від туги і водночас ушанувати життя. Він символізує особливе ставлення гуцулів до життя і смерті – навіть у момент втрати залишається місце для світла.
Fiїnka підкреслює, що поєднання язичництва і християнства – не унікальне лише для Гуцульщини, а характерне для всієї України.
«Те, що язичництво з християнством сплелися не тільки у гуцулів, а й в принципі по всій Україні, то є факт. Знаєте, я завжди кажу, що у нас можна описати всю нашу культуру: і бога, і забобони – це все настільки тісно перемішано, це і є наша культура. Це і творить нас українців».
Гімн Гуцульщини, “Довбуш” і сцена Нацвідбору
На запитання про улюблену карпатську пісню відповідь у Fiїnky одна – це гімн Гуцульщини, пісня про Олексу Довбуша. Саме з цією композицією пов’язана важлива частина її творчого шляху.
«У мене є найулюбленіша – це гімн Гуцульщини, пісня про Довбуша. Я її робила на Нацвідбір, переробляла, надихалась. Це найдовша пісня в Україні, я не знаю, можливо навіть у світі найдовша, має 93 куплети».
З переробленою версією цієї пісні FIINKA вийшла у фінал Нацвідбору на Євробачення 2023 і посіла четверте місце за сумою голосів журі та глядачів. У 2025 році вона знову увійшла до десятки фіналістів Нацвідбору – цього разу з піснею “Культура”, яка зібрала найбільшу підтримку від українців у глядацькому голосуванні.
Побажання Одесі від гуцульської співачки
Наприкінці розмови Fiїnka звернулася безпосередньо до одеситів, які прийшли на її перший концерт у місті.
«Дорогі одесити! Найперше, як в нас на Гуцульщині кажуть, спасибі вам, за те, що ви прийшли до мене на концерт. Файний концерт був, правда? Приходьте ще. Я хочу вам побажати радості, веселості і спокою. Такого внутрішнього, у ваших серденьках, як у наших горах. Коли ти виходиш і все так добре-добре. Дай боже вам всього найліпшого у цьому році!»
Fiїnka продовжує будувати власну музичну історію, поєднуючи гуцульські корені, театральний досвід і сучасне звучання. А її сцена, здається, тепер простягається від Карпат до Чорного моря.
