Українська науково-фантастична стрічка Павла Острікова «Ти – космос», яка цьогоріч отримала гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю, з 20 листопада розпочала прокат. Напередодні Суспільне Одеса відвідало спеціальний показ і спілкування глядачів із виконавцем головної ролі, актором та військовослужбовцем ЗС України Володимиром Кравчуком.
Повнометражна робота є дебютною для 35-річного режисера та сценариста. У центрі сюжету – український космічний далекобійник Андрій Мельник, який роками працює сам у міжпланетному просторі, доправляючи ядерні відходи на супутник Юпітера Калісто. Після знищення Землі він стає, ймовірно, останньою людиною у Всесвіті, доки на зв’язок не виходить французька вчена Катрін. Між ними поступово вибудовується тонкий, але міцний зв’язок, і зрештою герой вирушає на допомогу до неї.
«У центрі цієї історії не космос, а турбота про іншу людину. Нам усім треба залишатися людьми для людей», – зазначив Володимир Кравчук під час зустрічі з одеською аудиторією.
Над створенням фільму Павло Остріков працював із 2015 року, коли сформував першу редакцію сценарію та почав вибудовувати власний фантастичний всесвіт, спираючись на такі стрічки, як «Інтерстеллар», «Гравітація», «Місяць-2112» і «До зірок». Згодом режисер визнав, що недооцінив технічні, фізичні та матеріальні складнощі, однак йому вдалося знайти власну інтонацію, поєднавши тему самотності, трагедії та кохання. Першим, кому він довірив історію, був продюсер Юрій Мінзянов, якому й присвячено стрічку. Згодом продюсування проєкту очолив Володимир Яценко. Фільм створили ForeFilms разом із бельгійськими партнерами за підтримки Державного агентства України з питань кіно.
Акторська робота Володимира Кравчука вимагала від нього постійної присутності у кадрі, адже головний герой протягом більшої частини фільму залишається єдиною людиною на екрані. Роль голосу комп’ютера Максима виконав Леонід Попадько, також військовослужбовець. Такий формат, за словами Кравчука, вимагав уміння втримувати увагу глядача та передавати емоції без партнерів по сцені.
«Коли я прочитав сценарій, зрозумів: це щось дуже важливе. Це любов, вплетена у кожну сцену», – поділився він.
Складність ролі, за словами актора, полягала також у необхідності грати людину, побут якої він ніколи не переживав. Щоб додати образу достовірності, Кравчук звернувся до влогів далекобійників, які стали для нього джерелом побутових деталей. Він жартома зізнався, що такі відео допомогли увійти в роль краще за будь-які документальні фільми про космос. До того ж саме він значною мірою доповнив саундтрек стрічки композиціями української естради середини минулого століття зі своєї колекції.
Особливу історію має фінальна сцена фільму. Кравчук розповів, що за задумом до ролі мали запросити французьку акторку, старшу за головного героя. Домовленості були практично досягнуті, однак повномасштабне вторгнення змінило плани. Коли зйомки вирішили поновити, готель забронювали, а актор дістав можливість приїхати до Києва, сильний обстріл столиці змусив французьку виконавицю відмовитися. Тоді творці звернулися до української акторки Дарії Плахтій, яка перебувала з дитиною в Лондоні, і вона вже наступного дня прибула в Україну.
«По фільму я летів її рятувати, а насправді це вона прилетіла й врятувала нашу картину», – зазначив Кравчук.
Після прем’єри в Торонто та українських спеціальних показів стрічка отримала позитивні реакції як від глядачів, так і від професійної спільноти. Акторка Римма Зюбіна похвалила роботу Кравчука, назвавши стрічку кіно, якого бракувало українській кіноісторії. Режисерка Ірина Цілик після перегляду закликала обов’язково відвідати покази, відзначивши майстерність виконання та здатність фільму утримувати увагу протягом ста хвилин лише з одним актором у кадрі. Схожі відгуки прозвучали і в одеському залі.
«Я перепрошую за скепсис, з яким йшов на фільм. Це топ. Я докладу максимум зусиль, щоб про нього дізналися всі мої друзі», – сказав глядач Максим після зустрічі з Кравчуком.
Стрічка вже здобула чималу кількість нагород на міжнародних фестивалях: «Золотий восьминіг» та «Срібний Мельєс» у Страсбурзі, відзнаки за найкращу режисуру в Коттбусі, найкращу акторську роботу в Салоніках, премії «Астероїд», призи глядачів та нагороду INAF в Італії. У Франції фільм здобув «Золоте око» як найкращий міжнародний повнометражний фільм за результатами голосування глядачів, а також приз телеканалу «Сine+Frisson». Низку глядацьких і головних нагород фільм отримав у Словенії, Швейцарії, Чехії, Польщі, Естонії та на інших фестивалях. На Одеському міжнародному кінофестивалі 2025 року стрічка виборола гран-прі.
