Операція «Мідас» стала одним із найгучніших антикорупційних розслідувань сучасної України. НАБУ та САП викрили схему, що діяла в державній компанії «Енергоатом» — ключовому постачальнику електроенергії, який забезпечує майже половину енергопотреб країни. До неї, за даними слідства, причетні високопосадовці, бізнесмени та впливові фігури енергетичного ринку. Це не просто справа про гроші, а питання довіри до держави, її енергетичної стабільності та прозорості в умовах війни.
Як виникла справа «Мідас»
Поштовхом до масштабного розслідування стали внутрішні перевірки та публікації журналістів, які ще з 2023 року звертали увагу на підозрілі тендери «Енергоатома». Виявилося, що контракти регулярно отримували одні й ті ж компанії — часто без конкуренції та за завищеними цінами. Саме навколо цього кола фірм і почали вибудовувати схему. НАБУ дало справі назву «Мідас» — на честь легендарного царя, який усе перетворював на золото. У цьому випадку «золотою жилою» стали державні кошти, що перетворювалися на «відкати» та хабарі.
Як діяла схема
За даними детективів, у системі закупівель діяв справжній «шлагбаум». Без «дозволу згори» жодна компанія не могла укласти контракт із «Енергоатомом». Постачальникам натякали, що за підписання угоди потрібно «віддячити» 10–15% вартості контракту. Тих, хто відмовлявся, виключали з тендерів або блокували виплати. За оцінками НАБУ, держава втратила на цьому близько 100 мільйонів доларів.
Ключові фігури розслідування
У матеріалах справи фігурує кілька осіб під псевдонімами — як у шпигунському трилері:
- «Карлсон» — бізнесмен Тимур Міндіч, партнер студії «Квартал 95», якого називають посередником між посадовцями та бізнесом. Саме він, за версією слідства, координував схему.
- «Професор» — Герман Галущенко, нинішній міністр юстиції, колишній очільник Міненерго. Йому приписують вплив на кадрові рішення в «Енергоатомі» та лобіювання окремих контрактів.
- «Рокет» — колишній радник міністра Ігор Миронюк, який, імовірно, курував зв’язки з приватними структурами.
- «Тенор» — Дмитро Басов, керівник служби фізичного захисту компанії, що відповідав за внутрішнє погодження угод.
Разом вони, за версією слідства, створили неформальний «центр впливу», через який проходили всі великі контракти у сфері атомної енергетики.
Обшуки та перші підозри
10 листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП провели понад 70 обшуків у різних регіонах. Слідчі дії проходили в будинках високопосадовців, в офісах «Енергоатома» та компаній-підрядників. Обшуки також провели у помешканні Тимура Міндіча та Германа Галущенка. За даними журналістів, Міндіч напередодні залишив Україну — його оголошено в міжнародний розшук. Галущенка тимчасово відсторонили від посадових обов’язків до завершення слідства.
Реакція влади та політичні наслідки
Президент Володимир Зеленський заявив, що «війна не може бути виправданням для корупції» та підтримав дії НАБУ. Уряд створив спеціальну міжвідомчу групу для аудиту роботи «Енергоатома». Прем’єр-міністр наголосив, що стратегічні підприємства не можуть ставати «приватними годівницями» для обраних.
Розслідування збіглося з критичним періодом для енергетики — постійними російськими атаками, дефіцитом електроенергії та ремонтами мереж. Тому викриття масштабної схеми саме в енергосекторі викликало широкий суспільний резонанс. Йдеться не лише про фінансові втрати, а й про загрозу енергетичній безпеці країни під час війни.
Слідство триває: перевіряють десятки контрактів, арештовано рахунки підконтрольних компаній, а Міндіча оголошено у розшук. Герман Галущенко співпрацює з правоохоронцями, але заперечує свою причетність. Уряд готує реформу системи державних закупівель у сфері енергетики, аби подібні «золоті схеми» більше не могли існувати.
