Суд на Одещині визнав винним багатодітного чоловіка в ухиленні від військової служби під час мобілізації. Попри спроби довести, що він має право на відстрочку через чотирьох дітей, суд встановив його вину та призначив покарання у вигляді 3,3 років позбавлення волі.
Кримінальне провадження відкрили через неявку чоловіка до Територіального центру комплектування у визначений повісткою день. Згідно з матеріалами справи, уродженець селища Іванівка перебував на військовому обліку ще з 2010 року. Після проходження військово-лікарської комісії у грудні 2023 року його визнали придатним до служби та попередили про кримінальну відповідальність у разі неявки. Проте 15 грудня, у зазначений час, чоловік не прибув до ТЦК і не повідомив про причини своєї відсутності.
На судовому засіданні обвинувачений заявив, що не мав наміру служити у війську, посилаючись на те, що проживає у цивільному шлюбі понад 20 років і виховує чотирьох неповнолітніх дітей. За його словами, це мало б надати йому право на відстрочку відповідно до закону про мобілізацію. Водночас він визнав, що не був записаний у свідоцтвах про народження дітей як батько, аби сім’я могла отримувати допомогу від держави як «одинока мати».
Свідки – працівники ТЦК – підтвердили, що чоловік отримав повістку та свідомо відмовився служити, аргументуючи це наявністю дітей. Проте підстав для відстрочки не було, оскільки офіційно він не був визнаний батьком. Його цивільна дружина також підтвердила, що документи про батьківство оформили лише у січні 2025 року, вже після того, як чоловіка притягнули до кримінальної відповідальності.
Суд, вивчивши матеріали справи – військовий облік, медичний висновок, акт про неявку та свідоцтва про народження дітей, – дійшов висновку, що дії чоловіка свідчать про прямий умисел ухилитися від мобілізації. Встановлення батьківства після вчинення правопорушення не стало пом’якшувальною обставиною.
Вирок ухвалено за статтею 336 Кримінального кодексу України – ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Суд врахував, що обвинувачений не визнав провину, не висловив каяття та не мав обставин, які могли б пом’якшити покарання. З огляду на це чоловіка засудили до 3 років і 4 місяців позбавлення волі.
У рішенні суд наголосив, що в умовах воєнного стану обов’язок захисту держави є конституційним і не може бути проігнорований через особисті мотиви чи небажання служити.
