Поки увага суспільства прикута до фронту та щоденних воєнних злочинів РФ, тема протидії російським гібридним впливам відійшла на другий план. Дарма – масштаб фейків і дезінформації у соцмережах лише зростає. За даними 2023 року, десятки найманих «тролів» щотижня продукували понад 1300 постів і 37 000 коментарів в українському сегменті соцмереж, пише «Цензор.нет».
На початку 2024 року сервіс Telemetrio зафіксував в Україні понад 33 тисячі активних телеграм-каналів із сукупною аудиторією 282,6 млн підписників. У підсумку країна опинилася на шостому місці у світі за кількістю каналів із мільйонною аудиторією.
Після того, як ГУР оприлюднило докази можливості російських спецслужб відстежувати користувачів і листування в «Telegram», держслужбовцям і військовим заборонили використовувати цей месенджер для офіційної комунікації. Втім заборона торкнулася лише службових пристроїв – особисті телефони залишилися поза регулюванням. Факти були, а реальна реакція – майже нульова.
Порівняно з 2023 роком ситуація з інформуванням – точніше, з дезінформуванням – погіршилася. За результатами останніх опитувань «Рейтингу», «Telegram» став головним джерелом новин для українців: у 2024 році так відповіли 47 %, а в 2025 році вже 51 %. Це більше, ніж разом узяті сюжети блогерів – 24 % і традиційне телебачення – 21 %.
Об’єктивно «Telegram» зручний – від емодзі у приватних чатах до офіційних каналів держорганів та топпосадовців. Політика конфіденційності декларує анонімність, а можливість миттєвого публікування і масштабного розповсюдження контенту, інтерактив та необмежені спільноти лише підсилюють залучення аудиторії. Водночас самі українці визнають: найвищі концентрації фейків і дезінформації – у соцмережах на кшталт «Facebook» та «Instagram», а також у каналах «Telegram». Чимало медіафахівців переконані, що контроль над платформою мають російські спецслужби.
Здавалося б, висновок очевидний. Не хочеш ставати інструментом у брудній грі російських структур – обмежуй користування «Telegram», не витікайте службову інформацію, не тиражуй кремлівські наративи. Та відмовитися від платформи складно ще й через іншу причину – держава сама роками підживлювала залежність. Із 2019 року українська влада фактично зробила «Telegram» головним каналом комунікації – подекуди через анонімні майданчики.
На старті великої війни значна частина громадян уже «жила» у месенджері. Далі державні структури неформально ділилися оперативними даними про пуски та «прильоти» не з професійними медіа і не з телемарафоном чи «Укрінформом», а з анонімними каналами. Їхня аудиторія стрімко росла, бо там було швидше і «гарячіше». Поруч – потоки дезінформації, треш-контент, несанкціоновані фото і відео наслідків ударів, політичні та бізнес-джинси, реклама казино. Саме ці ресурси першими вмикали прямі ефіри з місць НП – очевидно, маючи доступ і ресурси.
Паралельно вибухово збільшилася кількість загальноросійських, регіональних, блогерських і «воєнкорських» каналів – переважно в російськомовному сегменті, де викривлено подають новини про фронт, ситуацію в РФ, в Україні та на окупованих територіях.
За останніми повідомленнями Центру протидії дезінформації РНБО, у «Telegram» тривають масштабні операції впливу, спрямовані на:
- зрив мобілізаційних заходів і дискредитацію роботи ТЦК та СП;
- посилення паніки щодо нібито неминучого «енергетичного колапсу» через російські обстріли;
- очорнення ЗСУ – зокрема, через вигадані «наркотичні» наративи про військових.
Держава прагне навести лад, але впирається у відсутність важелів впливу на адміністрацію платформи. Юридично група компаній «Telegram» не представлена в Україні – немає реєстрації та офісів, тож діяльність у нашому інформаційному просторі лишається неврегульованою. Як наслідок – бракує інструментів оперативного реагування на протиправний контент. У такому середовищі навіть відверто небезпечні матеріали – заклики до терактів, маніпуляції з неповнолітніми, антиукраїнська пропаганда – можуть існувати безкарно. Комунікації з платформою практично немає – без зворотного зв’язку протидія деструктиву малоефективна.
Додатковий вимір проблеми – міжнародний. З документів, які «The Washington Post» отримала від європейської розвідки, випливає, що російські політтехнологи в межах масштабної дезінформаційної кампанії прямо радили розбудовувати мережі телеграм-каналів і поєднувати їх з іншими соцмережами – як найефективніший спосіб проникнення в український медіапростір. Аналогічні ризики актуальні і для «TikTok», де відеоконтент блискавично масштабується та важче модерується.
Питання регулювання соцмереж перезріло. Простою забороною проблему не вирішити – згадайте, як у Непалі спроба блокувати Facebook та Instagram викликала протест і швидко зайшла у глухий кут. Україні потрібні системні правові механізми, а не ситуативні реакції.
У Комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики вже розпочато підготовку законопроєкту, який має врегулювати діяльність ІТ-платформ в Україні. Цю ініціативу слід максимально пришвидшити – часу на розкачку немає.
Критично важливо передбачити в законі такі норми:
- якісний контроль і управління контентом суспільно-політичної та воєнної тематики для блокування російських інформаційних операцій;
- видалення або блокування каналів, що використовуються спецслужбами РФ для вербування виконавців терактів;
- обмеження або повну заборону окремих категорій контенту для неповнолітніх користувачів в Україні;
- блокування для української аудиторії контенту російських пропагандистських ресурсів.
Не можна залишати суспільство заручником платформи, яка, за оцінками експертів, контролюється Кремлем і не контролюється нами. Час державі визнати помилки у комунікації, терміново закласти правові рамки для співпраці або примусу до неї – і системно відбити російські інформаційні атаки в «Telegram» та «TikTok».
